відривати — I а/ю, а/єш, недок., відірва/ти, ірву/, і/рве/ш, док., перех. 1) Тягнучи, смикаючи, відділяти, відокремлювати частину від цілого або щось прикріплене, приклеєне тощо. || тільки док., перев. безос. Відрізати, знести осколком снаряда, машиною тощо… … Український тлумачний словник
повідривати — I а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відірвати все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2) перен. Розлучити з ким , чим небудь усіх чи багатьох. II а/ю, а/єш, док., перех. Відрити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
попідривати — I а/ю, а/єш, док., перех. Підірвати багато чого небудь. II а/ю, а/єш, док., перех. Підрити багато чого небудь … Український тлумачний словник
підривати — I = підірвати 1) (руйнувати, знищувати тощо за допомогою вибуху), зривати, зірвати, рвати; висаджувати, висадити, пускати, пустити (зі сл. у повітря ) 2) (сили, здоров я, нерви тощо), розхитувати, розхитати, ослаблювати, ослабляти, ослабити,… … Словник синонімів української мови
відривати — 1 дієслово недоконаного виду відділяти, відокремлювати відривати 2 дієслово недоконаного виду риючи, витягати щось із землі … Орфографічний словник української мови
підривати — 1 дієслово недоконаного виду руйнувати; послаблювати підривати 2 дієслово недоконаного виду рити землю … Орфографічний словник української мови
повідривати — 1 дієслово доконаного виду відірвати все або багато чогось в багатьох місцях; розлучити всіх або багатьох повідривати 2 дієслово доконаного виду відрити все або багато чогось … Орфографічний словник української мови
попідривати — 1 дієслово доконаного виду підірвати багато чогось попідривати 2 дієслово доконаного виду підрити багато чогось … Орфографічний словник української мови
відривання — I я, с. Дія за знач. відривати I 1), 5) й відриватися I 1), 5). II я, с. Дія за знач. відривати II й відриватися II … Український тлумачний словник
підривання — I я, с. Дія за знач. підривати I. II я, с. Дія за знач. підривати II … Український тлумачний словник
